НАСТЯ
Це історія про те, як десятки небайдужих згуртувалися, аби допомогти одній маленькій дівчинці Насті.
Насті 11 років, у неї немає мами і вчиться вона у школі-інтернаті. У дівчинки був сколіоз, який викривив хребет так сильно, що утворився горб. А сам хребет почав тиснути на легені та інші органи. ЇЇ вчителька, Ірина Матіяшик, мобілізувала найкращих лікарів, донорів крові та небайдужих меценатів, аби подарувати Насті шанс на здорове життя.
Історія має щасливу розв'язку, та крім того, аби просто сказати «Настю прооперували», хочеться ще й розповісти, скільки зусиль і скільки людської доброти було вкладено у те, аби одна маленька дівчинка росла такою ж, як усі інші діти.
Про проблему Насті знала її вчителька Ірина Матіяшик. Попри те, що жінка уже 35 років працює соціальним педагогом школи-інтернату, байдужою до долі кожного вихованця не лишається. «Знаєте, воно мені всередині болить», - зізнається пані Ірина. Вчителька розповідає, що ідея прооперувати Настю виношувалася уже кілька місяців:
«Ця ідея вже давно носиться, Настина сестричка привела її на огляд, це було ще в травні чи квітні.
У мене був план дій знайти Андрія Степановича (Мизака, українського нейрохірурга, - ред.) для того, щоб переговорити і впевнити у тому, що потребу має дитина і ми не маємо звертати увагу на будь-які перешкоди, які є».
У мене був план дій знайти Андрія Степановича (Мизака, українського нейрохірурга, - ред.) для того, щоб переговорити і впевнити у тому, що потребу має дитина і ми не маємо звертати увагу на будь-які перешкоди, які є».
Ірина МАТІЯШИК,
соціальний педагог школи-інтернату №2
Настя перед операцією
Викривлений хребет почав тиснути на легені
та інші органи. У подальшому це могло би
спричинити проблеми із диханням і серцем
та інші органи. У подальшому це могло би
спричинити проблеми із диханням і серцем
Оперувати аби врятувати
«Ми Настю побачили в березні цього року, коли вона прийшла до нас на консультацію, коли був Кшиштоф Колтовський (польський лікар-ортопед, - ред.) Ми її первинно оглядали разом із Кшиштофом, зробили рентгенівські знімки і діагностували сколіоз. Порадили дівчинці оперативне втручання, оскільки таке захворювання не піддається корекції консервативними методами, масажами, корсетами і тому подібним. Була деформація грудної клітки і в подальшому, якщо б кут і деформація самого хребта була б більшою, то в неї б могли бути проблеми із диханням, серцем, тому що в організмі все взаємопов'язано.
Було запропоновано оперувати».
Було запропоновано оперувати».
Тарас МИКИТИН,
нейрохірург
Вирівняти Настин хребет могла спеціальна титанова система, яка фіксує його у правильному стані. Така система коштує понад 2 тисячі євро.
І це без урахування супровідних витрат на операцію та післяопераційний догляд. Настя живе у неповній родині, її мама померла. А батько, який зараз виховує двох дочок, працює водієм тролейбуса, тож така сума була непідйомною для родини.
Відтак, пані Ірина мобілізувала небайдужих, аби зібрати усі кошти на операцію та вмовила найкращих хірургів провести оперативне втручання. Говорить, спочатку були певні проблеми із відкриттям банківського рахунку, та на це не зважалося – головною була ціль.
Відтак, пані Ірина мобілізувала небайдужих, аби зібрати усі кошти на операцію та вмовила найкращих хірургів провести оперативне втручання. Говорить, спочатку були певні проблеми із відкриттям банківського рахунку, та на це не зважалося – головною була ціль.
Зібрати небайдужих
Вчителька Ірина Матіяшик:
«Ми як школа-інтернат співпрацюємо з 2000 року з Асоціацією культури і солідарності «Matrioska» у м. П'янецца, Туринський край, Італія. І вони теж відразу підключилися, підняли усіх своїх на ноги і зібрали кошти на систему.
Ми відкрили банківські рахунки на ім'я Насті, були проблеми із тим у банку, але потім це все полагодили і відкрили заблоковану картку, аби ніхто до неї не мав доступу і тільки коли потрібна проплата – береться рахунок і оплачується.
Досить багато коштів надійшло, дуже багато небайдужих відгукнулося і хочеться подякувати усім людям за співчуття, за допомогу, за підтримку. Зібрали понад 45 тисяч, це велика сума.
Я би ще хотіла подякувати людям, які виступили донорами крові для Насті. 16 людей здали кров! Шукали їх всюди, на вівторок була призначена операція, а ще в п'ятницю у мене не було нікого. Я звернулася до відділу соціального захисту Личаківського району, попросила дівчат, кажу: ви ж скрізь ходите, з усіма спілкуєтесь. І дівчата пішли у військову частину, пішли люди здавати кров і потім навіть одна із батьків наших дітей пішла і здала кров… Вже на понеділок мали 11 людей.
І коли ми вирішували питання про наркоз і про інше, то ми одразу вирішили – робимо все, що буде найкраще дитині, все, аби вона швидше одужала, привезли спеціальну машину, яка застерігає під час операції, аби не було пошкоджено спинний мозок. Тут дуже уважні лікарі».
Ми відкрили банківські рахунки на ім'я Насті, були проблеми із тим у банку, але потім це все полагодили і відкрили заблоковану картку, аби ніхто до неї не мав доступу і тільки коли потрібна проплата – береться рахунок і оплачується.
Досить багато коштів надійшло, дуже багато небайдужих відгукнулося і хочеться подякувати усім людям за співчуття, за допомогу, за підтримку. Зібрали понад 45 тисяч, це велика сума.
Я би ще хотіла подякувати людям, які виступили донорами крові для Насті. 16 людей здали кров! Шукали їх всюди, на вівторок була призначена операція, а ще в п'ятницю у мене не було нікого. Я звернулася до відділу соціального захисту Личаківського району, попросила дівчат, кажу: ви ж скрізь ходите, з усіма спілкуєтесь. І дівчата пішли у військову частину, пішли люди здавати кров і потім навіть одна із батьків наших дітей пішла і здала кров… Вже на понеділок мали 11 людей.
І коли ми вирішували питання про наркоз і про інше, то ми одразу вирішили – робимо все, що буде найкраще дитині, все, аби вона швидше одужала, привезли спеціальну машину, яка застерігає під час операції, аби не було пошкоджено спинний мозок. Тут дуже уважні лікарі».
«Настю було госпіталізовано та тиждень тому провели оперативне втручання, в результаті якого поставили спеціальну ростучу систему, оскільки пацієнтка ще росте. - Розповідає лікар Тарас Микитин. - За певний період часу, можливо, за рік-два, потрібно буде поставити основну стабілізуючу систему, з якою вона буде жити все життя. Але можливий і такий варіант, і ми це обговорювали із Кшиштофом та з усіма, що її хребет повністю сформується і стабілізується сам, тоді не потрібно буде нічого ставити. Це буде видно лише за певний період часу. Вона буде постійно на контролі в нас, час від часу будемо робити рентгенівські знімки і дивитися за нею».
Настю оперували троє хірургів: Кшиштоф Колтовський, Тарас Микитин та Андрій Мизак
Очевидні зміни
Через тиждень після операції маленька Настя вже лежить у звичайному відділенні, її перевели із реанімації і тепер вона навіть потроху ходить.
Заходимо у палату й бачимо, що крихітна Настя лежить на великому ліжку в оточенні яскравих ковдр і іграшок, на підвіконні поряд – розмальовки та інші забавки. Що кидається в очі найперше – широченна усмішка дитини, наче вона лежить не в лікарні, а відвідує якесь довгоочікуване свято.
Заходимо у палату й бачимо, що крихітна Настя лежить на великому ліжку в оточенні яскравих ковдр і іграшок, на підвіконні поряд – розмальовки та інші забавки. Що кидається в очі найперше – широченна усмішка дитини, наче вона лежить не в лікарні, а відвідує якесь довгоочікуване свято.
Усмішка зникає лише тоді, коли Настя підводиться із ліжка чи лягає назад. Помітно, що дитині ще важко й дискомфортно (можливо, трохи боляче), але ані слова про це вона не промовляє, ані стогону, ані нарікань – терпить ці кілька секунд, і її обличчя знову осяюється широченною усмішкою.
Вчителька Ірина Матіяшик:
«Можна просто поглянути на Настю, аби зрозуміти, які зміни відбулися, бо змінилося навіть личко у дитини, у неї з'явилася якась надія, впевненість. Навіть манера розмови змінилася. Вона коли після операції була, у реанімації, то це був такий, біднятко, горобець.
Але вже через день зовсім по-іншому стала й виглядати, а відучора вже взагалі активна стала».
Але вже через день зовсім по-іншому стала й виглядати, а відучора вже взагалі активна стала».
Попри роботу, ця жінка щодня проводить час у лікарні – не відходила від Насті ані перед операцією, ані після. Крім спілкування й догляду, жінка щодня приносить Насті домашні обіди, аби потішити малу смачненьким. Дівчинка попри свій вік до операції важила, як говорить пані Ірина «21 кілограм, і то разом із капцями!» Тепер вже від'їдається супами й кашами.
«Я тут щодня, й жартую, що мене скоро з роботи звільнять (сміється). Кожен день, бо треба прийти, смачненького чогось домашнього принести поїсти дитині, бо треба відновлюватися. У п'ятницю попросили наших італійців, то вони вислали сиропчик корисний, а ще одягу надішлють, бо після операції дитина виросла».
«Я тут щодня, й жартую, що мене скоро з роботи звільнять (сміється). Кожен день, бо треба прийти, смачненького чогось домашнього принести поїсти дитині, бо треба відновлюватися. У п'ятницю попросили наших італійців, то вони вислали сиропчик корисний, а ще одягу надішлють, бо після операції дитина виросла».
До слова, ці очікування лікарів були навіть перевершені, адже після вирівнення хребта Настя підросла аж на 8 сантиметрів.
Також із Настею постійно батько й сестрички (двоє із сестер уже дорослі та мають власні родини). Лікар додає, що така увага і турбота дуже тішать малу. «Після операції дівчинку вже четвертий день як перевели до відділення. Почуває вже себе достатньо добре, ходить, і звичайно що сидить. Трішки є больовий синдром, але це нормально, бо об'єм операції був дуже великий, тому не може її нічого не боліти. Перш за все, потрібно звернути увагу на те, що це дитина, яка перенесла дуже важку операцію. Біля неї є постійно тато і вона тішиться тому, що він поруч», - додає Тарас Микитин.
У свою чергу, польські колеги, що брали участь в операції, зауважують, що задоволені і результатом, і перебігом оперативного втручання:
«Я дуже задоволений результатами операції на хребті та корекції сколіозу завдяки ростучій системі фіксації у дівчинки Анастасії, - поділився Кшиштоф Колтовський.
Для мене, як завжди, це було великим стресом оперувати поза межами своєї клініки. Під час операції ми користувалися системою моніторингу, аби бути певними, що наші маніпуляції на хребті не зашкодять нормальному функціонуванню спинного мозку. Весь медперсонал в операційній поводився професійно та ввічливо. Зазвичай, іноземна мова спричиняє певні проблеми, але під час цієї операції у нас не було жодних проблем із комунікацією».
«Я дуже задоволений результатами операції на хребті та корекції сколіозу завдяки ростучій системі фіксації у дівчинки Анастасії, - поділився Кшиштоф Колтовський.
Для мене, як завжди, це було великим стресом оперувати поза межами своєї клініки. Під час операції ми користувалися системою моніторингу, аби бути певними, що наші маніпуляції на хребті не зашкодять нормальному функціонуванню спинного мозку. Весь медперсонал в операційній поводився професійно та ввічливо. Зазвичай, іноземна мова спричиняє певні проблеми, але під час цієї операції у нас не було жодних проблем із комунікацією».
Кшиштоф Колтовський,
лікар-ортопед (фото:Vital Medic)
Про віру й надію
Пані Ірина, здається, запалила своєю енергією усіх навколо. Жінка зізнається, що спочатку мало хто вірив у те, що таке можливо здійснити. «У школі спочатку не вірили, що це можливо, що це здійсниться. Але як тільки дитину прооперували, я звідси подзвонила директору, що операція пройшла добре, то всі тішилися. У нас є отець Тарас у капличці, який з дітками з інтернату працює, то він молитву складав, правив у капличці за здоров'я Насті», - розповідає вчителька.
«Однокласники весь час випитуються про Настю, бо що таке інтернатна система – це діти, які всі живуть як в одній великій сім'ї і всі один про одного все знають. Поки що я прошу їх до Насті не приходити, бо дуже мало часу після операції пройшло, ми її лише у четвер забрали з реанімації. Весь час її сестричка Марічка прибігає, вона теж вчиться у нас в інтернаті у 8 класі. Настя має ще дві старші сестри, Лілю і Мар'яну, які вже мають свої сім'ї, то теж весь час приїжджають, «чергують», приносять смачненьке домашнє поїсти», - додає вчителька.
Вона розповідає, що це вже не перший випадок, коли доводиться допомогти вилікувати когось із вихованців.
Вона розповідає, що це вже не перший випадок, коли доводиться допомогти вилікувати когось із вихованців.
Вчителька Ірина Матіяшик:
«Маємо хлопчика, який зараз у дев'ятому класі, і вже другий рік поспіль ми вводимо укол раз на 21 день. У дитинстві погано за зубками слідкували і мікроби, які були у нього на зубах, акумулювалися на серці, тож дитина має проблему із серцем. У Львові поставили діагноз: шум по віку. Але ми двічі на рік возимо дітей в Італію на оздоровлення, відпочинок і культурний обмін. І там сказали лікарі, що це мікроби не дають працювати серцю добре, то вони тепер звідти передають ліки і я за тим слідкую.
Так само у нас була дівчинка, вона вже зараз доросла, одружилася, у неї своє дитя. Але коли вона народжувалась, її тягнули ніжками і витягнули один суглоб. І не звертали на це увагу, а у 8 класі дитина стала ходити як кривенька качечка, бо одна нога стала на 3 см коротшою. І тоді ми працювали із Чорнобильською лікарнею, і там ортопед домовився із швейцарським хірургом (і італійці нам допомогли фінансово), і ця дитина була там тричі оперована, потім була у Брюховичах на реабілітації. Слава Богу, дитина одужала і вже рівненько ходить, бігає, все добре».
Так само у нас була дівчинка, вона вже зараз доросла, одружилася, у неї своє дитя. Але коли вона народжувалась, її тягнули ніжками і витягнули один суглоб. І не звертали на це увагу, а у 8 класі дитина стала ходити як кривенька качечка, бо одна нога стала на 3 см коротшою. І тоді ми працювали із Чорнобильською лікарнею, і там ортопед домовився із швейцарським хірургом (і італійці нам допомогли фінансово), і ця дитина була там тричі оперована, потім була у Брюховичах на реабілітації. Слава Богу, дитина одужала і вже рівненько ходить, бігає, все добре».
Що буде далі?
«На разі, до трьох місяців Настя буде мати деякі обмеження: вона не може дуже довго сидіти, будуть залучені реабілітологи, які будуть з нею працювати для того, щоб її укріпити більше, - говорить лікар Тарас Микитин. - Але вже після трьох місяців вона стає здоровою, повноцінною, такою як всі діти, зможе відвідувати навчальні заклади. Звичайно, що до півроку можуть бути якісь мінімальні дискомфорти, це є додаткова стабілізація хребта, яка, перш за все, дає хребту бути рівним, а, по-друге, дозволяє уникнути проблем, які б могли бути, якщо б цього не було. Все буде добре. Вона дуже позитивна людина».
Настя і хірурги Тарас Микитин та Андрій Мизак за кілька днів до операції
Нічого не проходить безслідно
Пані Ірина, яка 35 років віддала школі-інтернату, ділиться, що випустила вже дуже багато учнів, але нічого не буває дарма: турбота про дітей і допомога їм повертається.
«Весь час приходять наші діти. Ми з 2000 року співпрацюємо з італійцями, вони нам усіляко допомагають. То й у нас зараз є дівчинка, що вчиться на стоматолога у Львівському університеті, тож вона чітко визначилася, що хоче їхати в Африку і допомагати там, бо їй свого часу люди помогли. Нічого безслідно у тому житті не проходить».
«Весь час приходять наші діти. Ми з 2000 року співпрацюємо з італійцями, вони нам усіляко допомагають. То й у нас зараз є дівчинка, що вчиться на стоматолога у Львівському університеті, тож вона чітко визначилася, що хоче їхати в Африку і допомагати там, бо їй свого часу люди помогли. Нічого безслідно у тому житті не проходить».
І наостанок: це одна з перших таких операцій у Львові
Як виявилося, це лише третя подібна операція, проведена у Львівській міській клінічній лікарні. Загалом технологія, за словами лікарів, доволі молода – їй близько 10 років. Як розповів нейрохірург Андрій Мизак, операція по своїй суті була доволі складною, але лікарі ретельно продумали її план, аби максимально убезпечити маленьку пацієнтку від ризиків.
Андрій МИЗАК, нейрохірург
«Операція тривала близько трьох годин, була досить складна через свою високу технологічну складову. Оперували доктор Колтовський, доктор Микитин і я. Дуже добрий результат отримали, кращий, ніж сподівалися. В Україні такі операції вже почали робити в Києві. Ми поставили спеціальну ростучу систему, яка дозволяє і далі хребту рости, але вже у потрібному напрямку. Конструкція фіксує хребет, але не в усіх трьох площинах. Наприклад, у довжині вона дозволяє хребту і далі розвиватися, тобто він росте вздовж цих стержнів. Це французька технологія, зараз Сполучені Штати і Франція випускають такі конструкції. Цій технології, цій ідеї, загалом років 10, не більше. Ми дуже раді, що у Львові почали виконуватись такі операції, що тут вже знають про існування такої технології.
Спеціально для цієї операції ми ще привезли додаткове обладнання, яке в сумі із тим обладнанням, яке подарували канадійці, дозволило виконати цю операцію. Спеціально був доставлений з Польщі американський прилад, який під час операції слідкував за функцією спинного мозку, який, теоретично, попередив би нас, що ми виковуємо щось, що може погіршити стан спинного мозку, травмувати його. Тобто хірурги працювали спокійніше, бо якщо би вони виконували щось шкідливе, апарат дав би знати. Він приїхав спеціально для цієї операції і поїхав назад».
Гроші, що зібрані небайдужими і які не були витрачені на операцію, залишаться на рахунку Насті для оплати післяопераційного догляду, а також реабілітації, яка чекає на дівчинку у наступні місяці.
Спеціально для цієї операції ми ще привезли додаткове обладнання, яке в сумі із тим обладнанням, яке подарували канадійці, дозволило виконати цю операцію. Спеціально був доставлений з Польщі американський прилад, який під час операції слідкував за функцією спинного мозку, який, теоретично, попередив би нас, що ми виковуємо щось, що може погіршити стан спинного мозку, травмувати його. Тобто хірурги працювали спокійніше, бо якщо би вони виконували щось шкідливе, апарат дав би знати. Він приїхав спеціально для цієї операції і поїхав назад».
Гроші, що зібрані небайдужими і які не були витрачені на операцію, залишаться на рахунку Насті для оплати післяопераційного догляду, а також реабілітації, яка чекає на дівчинку у наступні місяці.
Текст: Валерія ПЕЧЕНИК
Фото: Микита ПЕЧЕНИК
Фото: Микита ПЕЧЕНИК
